Календар

2019
Травень
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Дошкільний навчальний заклад № 71, Розробка UaBox.NET

ВІКОВА  ПЕРІОДИЗАЦІЯ  ДИТИНСТВА

 

Дитина на відміну від дорослих – своєрідний організм, в якому відбуваються певні зміни в будові, функціях його тканини і органів у процесі росту й розвитку. Для дітей різного віку потрібно створювати диференційовані умови навколишнього середовища. Харчування, виховання, а також профілактика захворювань мають відповідати віковим особливостям дітей. У практичній діяльності, враховуючи вікові морфологічні й функціональні особливості, слід застосовувати індивідуальні підходи до них.

 

Щоб полегшити такий диференційований підхід, доцільно ділити дитячі роки на окремі періоди, які певною мірою відрізняються між собою. Причому, цей поділ ґрунтується  на сукупності морфологічних і фізіологічних особливостях дитячого організму:


Новонародження        - 1- 10 днів.
Грудний вік        - 10 днів – 1 рік.
Раннє дитинство        - 1 – 3 роки.
Перше дитинство        - 4 – 7 років.
Друге дитинство        - 8 – 12 років у хлопчиків; 8 – 11 років у дівчаток.
Підлітковий вік         - 13 – 16 років у хлопчиків; 12 – 15 років у дівчаток.
Юнацький вік        - 17 – 21 рік у юнаків;    - 16 – 20 років у дівчат.


Критеріями цієї періодизації були такі ознаки: розмір тіла і органів, маса, час окостеніння скелета, прорізування зубів, розвиток залоз внутрішньої секреції, ступінь статевого дозрівання, м’язова сила. Поряд з цією існує і інша класифікація, за якою виділяють:
Період новонародженості та грудний вік    - до 1 року.
Ясельний вік             - 1 – 3 роки.
Дошкільний вік            - 3 – 7 років.
Молодший шкільний вік    - 7 – 12 років.
Підлітковий вік             - 12 – 15 років.
Юнацький або старший шкільний вік     - 15 – 19-20 рік у юнаків.
- 14 – 18 років у дівчат.


Розглянемо вікові періоди, які нас найбільше цікавлять на даному етапові:
Переддошкільний або ясельний вік характеризується удосконаленням всіх функцій дитячого організму. Для нього властива підвищена чутливість до впливів навколишнього середовища. Тому великого значення набуває правильне виховання дітей, у тому числі і фізичне. У цьому віці швидко розвиваються рухові можливості, удосконалюються координації, зростає м’язова сила. Удосконалюються функції кори головного мозку, розвивається мова, поглиблюється емоційна сфера переживання.


У дошкільному віці (перше дитинство) удосконалюється розвиток інтелекту, фізичної сили і спритності рухів. Хвороби типу запалювання легенів, кишкового тракту поступово стають подібними до хвороб дорослих. Часто з’являються хвороби алергічного типу: бронхіальна астма, кропив’янка, ревматизм. Діти частіше хворіють на гострі інфекційні хвороби. До кінця цього вікового періоду діти повинні бути повністю готові до навчання в школі.


Різні періоди розвитку дітей характеризуються певними анатомо-фізіологічними особливостями всіх систем організму, зокрема нервової системи і органів чуття, а також особливостями психічного розвитку. Ці особливості великою мірою визначають можливості фізичної та розумової діяльності дітей. Вони необхідні для того, щоб визначити правильно обсяг знань, умінь та навичок, якими дитина в змозі оволодіти на даному віковому проміжку.


В ранньому дитинстві діяльність дитини і дорослого характеризується, як спільна. Дорослі пропонують дітям ігри, іграшки, формують їх відношення до гри. Під керівництвом дорослого дитина оволодіває першими діями з предметами. На цьому віковому етапові діти починають самостійно ходити, бігати, розвивається мілка моторика рук (тримають олівець, застібають ґудзики). При вірному вихованні до трирічного віку дитина самостійно їсть, умивається, одягається, виконує інші завдання.

 


Наприкінці третього року життя якісно змінюється поведінка дитина, її відношення з дорослими. Хоча роль дорослих і залишається ведучою, а сама дитина ще, практично, безпомічна, проте її дії набувають більш самостійного змісту. Дитина намагається відокремити себе від дорослого, проявляє більше самостійності. Це знаходить вираження в кризі трьох років: “Я сам!”.
На границі раннього дитинства і дошкільного віку симптоми упертості і негативізму, що виникають у спільній діяльності дитини і дорослого, проявляються лише тоді, коли дорослі не бажають бачити у малюка симптоми самостійності. Якщо ж дорослі не противляться проявам самостійності (в розумних межах), то труднощі або взагалі не виникають, або швидко долаються. Таким чином “криза” поведінки, яку спостерігають в трирічному віці, виникає лише при певних умовах. І може не проявитися взагалі, якщо дорослі своєчасно змінюють своє ставлення до дитини і до себе.

 

 


В психічному розвиткові дитини неминучі не кризи, а вікові зломи, зрушення в її розвитку. Навпаки, криза – це свідчення того, що своєчасно не проходять зміни у відношеннях “дорослий” – “дитина”.
Перехідний період від раннього до дошкільного дитинства характеризується ще формою афекту. Тобто, коли дитина підкорює собі бажання, а бажання керують нею.  Дитяче “хочу” і “не хочу” досягає розмірів негативізму, коли запропоновані дорослим кращі вирішення проблеми не мають ніякого відгуку у дитини. В цей період виникають передумови розвитку особистості.
Основною діяльністю дитини дошкільного віку  - є гра. Дитина ніби живе у двох світах, у двох реаліях: реальному світі і в ілюзорному світі гри. Виникають та розвиваються в цьому віці до того ж і творчі види діяльності (аплікація, малювання, конструювання), а ще – пізнавальні, етичні, соціальні уявлення та знання. Проходить становлення особистості дошкільника.
Наприкінці раннього дитинства розриваються тісні зв’язки між дорослим і малюком, у нього з’являються свої особисті мотиви поведінки і діяльності. Дитина-дошкільник починає діяти “як дорослий”. Тому поведінка і дії дитини наслідують поведінку і дії дорослих, тих з ким найбільше контактують. Вносять свої аспекти в таку діяльність і телебачення, і твори художньої літератури. З часом ведучою діяльністю поступово стає – навчальна. Виникає криза 7 року життя.  Перехід до навчання в школі знімає кризові навантаження у дитини.